Пропонуємо більш детально познайомитися з ТМ «KambiBlock», а точніше з її системою MaxiBlock (підпірні стіни від нашої торгової марки).
Система «MaxiBlock» – комбінована армоґрунтова конструкція, що виконується за допомогою пошарового армування ґрунту шляхом зворотного засипання геосинтетичним матеріалом (георешітка, геотекстиль та ін.). Конструкція стіни здатна витримувати великі динамічні та статичні навантаження. Цілісність фактури з масою блоку дозволяє уникнути додаткових експлуатаційних витрат.
КМД «Камбіо» – виробник підпірних стін та відповідно має в асортименті блоки для підпірних стін вищої якості. З нашими пропозиціями можете ознайомитися у розділі «Підпірні стінки».
Інструкція з монтажу системи MaxiBlock
1. Мета та загальні рекомендації
Дана стаття призначена для полегшення розуміння як правильно встановлювати та будувати підпірні стіни з ситеми «MaxiBlock». Рекомендації, представлені в статті, є навчальним матеріалом для підрядних організацій. Завдяки ним Ви зможете, без проблем та помилок, звести підпірні стіни, вкористовуючи наші блоки для підпірних стін системи MaxiBlock.
1.1 Обладнання та механізми
До початку будівництва підпірної стіни переконайтеся, що у вас є все необхідне обладнання для установки блоків. Акцентуємо увагу на тому, що блоки для підпірних стін «MaxiBlock» досить великі та важкі. Для виконання робіт Вам знадобиться екскаватор та інша будівельна техніка (вібраційний каток, навантажувач з вилами і т.д.) для того, щоб належним чином звести підпірні стіни.
Ручний інструмент, який Вам знадобиться, повинен включати: лопати, 2 рівня, (1,2 м і 0,6 м), віник, молоток, рулетка, шнур, аерозольна фарба, лазерний рівень, ножиці, ручна вібротрамбовка.
Засоби індивідуального захисту повинні включати: відповідний одяг, чоботи зі сталевим носком, засоби захисту очей, каска, рукавички, засоби захисту органів слуху, захисту від падіння, такелаж та інші предмети, необхідні для безпечних умов праці.
1.2 Геодезична розбивка ділянки
Розбивка ділянки виконується у відповідності до ВСН В.2.3-218-171, з розміщенням розбивочних знаків за межами робочого майданчика.
1.3 Умови виконання робіт
Всі роботи зі зведення армоґрунтової конструкції виконуються за відсутності опадів, температура повітря має бути не нижче -15 °С. Бетонні роботи ведуться при температурі не нижче +5°С.
1.4 Нормативні документи
Вимоги по контролю якості геосинтетичних матеріалів та робіт наведені в додатку Д ВСН В.2.3-218-544. Контроль якості робіт слід здійснювати у відповідності до вимог СОУ 45.200018112-028.
Вимоги безпеки, охорони праці та охорони навколишнього середовища встановлені розділом 9 ВСН В.2.3-218-544
2. Підготовка основи
2.1 Перед початком виконання основних робіт необхідно розчистити вибрану ділянку та зняти шар рослинного ґрунту.
2.2 На глибину закладення фундаменту підпірної стіни влаштовується котлован у вигляді суцільної поздовжньої виїмки. Ширина котловану визначається шириною підошви конструкції фундаменту згідно проекту. Основа котловану ущільнюється до відповідного коефіцієнту ущільнення, що відповідає вимогам ДБН В.2.3-4.
2.3 Поверхні, на які будуть укладатися елементи армування, повинні бути однорідними, гладкими, не містити нерівностей та уламкових матеріалів, які могли б пошкодити геосинтетичні матеріали. Ширина поверхні має бути не менше ніж довжина нижнього шару геосинтетичних матеріалів. Необхідна рівність основи повинна складати +/- 30 мм.
2.4 При укладанні геосинтетичних матеріалів на поверхню ґрунту в природному заляганні необхідно виконати ущільнення ґрунтів основи укочуванням до відповідного коефіцієнту ущільнення, що відповідає вимогам ДБН В.2.3-4.
2.5 При спорудженні підпірної стінки на основі, що підтоплюється, геосинтетичні полотна можуть укладатися під воду. У такому випадку необхідно забезпечити занурення геосинтетичних матеріалів на заданий рівень.
2.6 При інтенсивних атмосферних опадах необхідно захистити ґрунт основи від надмірного зволоження та забезпечити поверхневе водовідведення. Необхідно вести земляні роботи так, щоб відкритого ґрунту було якомога менше.
3. Облаштування фундаменту
3.1. Улаштування фундаменту починається з правильно виконаного вирівнюючого шару з щебню та бетонної підготовки. Основою стіни може служити як кам’яна подушка з сортованого каміння, так і стрічковий монолітний фундамент різних конструкцій. Вибір конструкції фундаменту залежить від типу ґрунтових умов ділянки проєктування, рішення приймається в кожному проєкті індивідуально.
3.2. Опалубка може бути як металева, так і дерев’яна. Верхня частина щитів опалубки встановлюється за допомогою лазерного рівня та нівеліра, а також повинна відповідати відміткам верху фундаменту по проєкту.
3.3. Для правильної установки блоків відмітка верху фундаменту по всій поверхні повинна відповідати проєктній. Необхідна рівність поверхні повинна складати +/- 5 мм.
4. Монтаж фасадних елементів-блоків «MaxiBlock»
4.1. Збірні фасадні елементи встановлюються послідовними рядами. Інтервал, рівень та вирівнювання елементів перевіряються безпосередньо після закінчення установки кожного ряду.
4.2. Установка блоків стіни виконується з фіксованої точки: кут 90 ° чи частина стіни з найменшою відміткою верху.
4.3. При установці блоків першого ряду потрібно пам’ятати – фундамент повинен мати щільний контакт з основою блоку, перевіряйте це при виконанні робіт. Блоки монтуються за допомогою екскаватора чи навантажувача. Кладка першого ряду виконується по фасадній лінії блоків, утвореній при відливанні в сталевій формі, як це показано на малюнках.
4.4. Кладка блоків ведеться в розбіг зі зміщенням в пів блока.
4.5. Після установки кожного блоку перевіряється горизонтальний рівень по самому блоку та між сусідніми.
4.6. На кожній стадії монтажу необхідно міцно закріпляти фасадні елементи відповідно до їхньої конструкції. Блоки другого і наступних рядів монтуються аналогічно першому із врахуванням пазового з’єднання. Напівкруглий паз нижньої частини блоку повинен впритул прилягати до шароподібних шпонок розташованих у верхній частині блоку нижнього ряду. Для зсування блоку в проєктне положення використовується важіль (лом, монтування).
4.7. Монтаж бетонних та залізобетонних блоків ведуть у відповідності до вимог СНиП 3.03.01.
5. Влаштування зворотної засипки, з’єднання та укладка елементів армування
5.1. Роботи зі зведення армоґрунтової стіни ведуться захватками. довжина якої повинна бути кратною ширині рулонів геосинтетичних матеріалів.
5.1. Геосинтетичні полотна укладають в напрямку МН-орієнтації вздовж дії розтягувальних зусиль – перпендикулярно до відкосу.
5.2. Геосинтетичні елементи з’єднують з фасадними елементами відповідно до проєкту: розкочують на поверхні ущільненого матеріалу заповнювача перпендикулярно фасадним елементам чи площині фасаду по всій площі захватки, щільно натягуються для запобігання виникнення хвиль та зморшок і фіксуються на місці скобами, шпильками чи матеріалом заповнювача.
5.2. Суміжні полотна геосинтетичних матеріалів в поздовжньому напрямку повинні стикуватися для забезпечення повного горизонтального перекриття. При з’єднанні суміжних армуючих елементів скобами чи степлером напуск полотн повинен складати не менше 0,15 м. При вільному з’єднанні в поздовжньому напрямку величина напуску повинна складати не менше 0,5 м і може збільшуватися до 1,0 м при недостатній несучій здатності ґрунтової основи. При цьому з’єднання внапуск виконується у напрямку ґрунту засипки та руху будівельного транспорту.
5.3. Не допускається з’єднання внапуск в поперечному напрямку відносно полотн геосинтетичних матеріалів. По закінченню рулону та недостатній довжині геосинтетичних матеріалів необхідно використовувати новий рулон.
5.4. Допускаються з’єднання на всю ширину армуючих елементів зі збереженням міцності матеріалу. Такі з’єднання не допускаються в межах 1,5 м від фасадних елементів, в межах 1,5 м нижче верху підпірної стінки і в межах 1,5 м по горизонталі суміжно з іншим з’єднанням.
5.5. Після розміщення шару геосинтетичних матеріалів необхідно укладати та ущільнювати наступний шар заповнювача так, щоб попереджати потенційну можливість пошкодження геосинтетичних матеріалів чи тривалої дії прямих сонячних променів. Забороняється залишати геосинтетичні матеріали відкритими більше ніж на 8 годин після укладки. Товщина технологічного шару ґрунту – не менше 15 см.
Не допускається наявність в елементах геосинтетичних матеріалів порізів чи отворів, які не передбачені проєктом.
5.6. Ґрунт засипки повинен розміщуватись, розподілятись та розрівнюватись шарами, товщина яких визначається методами ущільнення.
5.7. Шари засипки повинні бути горизонтальними, за винятком ухилів, необхідних для дренажу та забезпечення водовідведення. Товщина кожного шару повинна бути однаковою по всій зоні заповнювача. Укладка та ущільнення матеріалу заповнювача повинні здійснюватися в напрямку, паралельному фасаду стіни поступово, одразу ж за монтажем фасадних елементів та укладкою елементів армування.
5.8. Матеріал засипки відсипається на укладені геосинтетичні матеріали товщиною 0,25-0,3 м методом насування бульдозером, за допомогою екскаватора чи екскаватора-планувальника.
5.9. У процесі будівництва, точніше при відсипанні та ущільненні ґрунту зворотної засипки, важливо не допускати зміщення та пошкодження армуючих шарів та фасадних елементів.
Не допускається рух машин безпосередньо по поверхні елементів армування. Мінімальна товщина шару заповнювача для руху транспорту -0,15 м.
5.10. Відкоси ґрунту в природному заляганні повинні утримуватися від обвалення для забезпечення рівномірного розміщення матеріалу засипки.
5.11. Матеріал засипки повинен бути ущільнений одразу ж тим методом, який відповідає характеристикам матеріалу.
Ущільнення починають біля фасаду стіни, його виконують до моменту досягнення потрібного коефіцієнту ущільнення всього шару засипки. Коефіцієнт ущільнення повинен бути не менше, ніж 0,95. Не допускається включень (крупні глиби та каміння), найбільший розмір яких перевищує 2/3 товщини шару. Неможна допускати відсипку матеріалу без його ущільнення в кінці робочого дня. Ущільнені поверхні повинні бути спланованими для забезпечення поверхневого водовідведення.
5.12. Ґрунт зворотної засипки повинен мати вологість, що наближається до оптимальної. Допустимі відхилення від оптимальної вологості приймаються по ГОСТ В.2.3-4. При необхідності планують додаткові заходи зі зволоження чи просушки ґрунту до отримання необхідної вологості. Якість матеріалу заповнювача необхідно контролювати під час будівництва.
5.13. Всі транспортні засоби та будівельне обладнання, що мають масу більше 1000 кг, повинні розміщуватись на відстані не менше 1,5 м від фасаду підпірної стінки. Механізми для ущільнення і методи ущільнення обирають в залежності від різновиду ґрунту відсипання. Ґрунт відсипання залежить від близькості до існуючих кар’єрів та обирається так, щоб гарантувати проєктну стійкість стіни.
5.14. Особливу увагу слід приділяти виконанню робіт в безпосередній близькості від фасадних елементів, щоб не допустити пошкодження з’єднань та зміщень цих елементів. Для ущільнення матеріалів заповнювача в межах 1,5 м зони від фасаду підпірної стіни використовують вібротрамбовки, віброплити, масою не більше 1000 кг, чи віброкатки, маса яких не перевищує 1000 кг.
5.15. Забороняється використання техніки на гусеничному ходу для роботи над зоною армування ґрунту.
6. Дренаж
6.1. Для відведення ґрунтових вод, за блоками в основі підпірної стіни, укладається перфорована дренажна труба з ухилом 0,005 м на 1 м. Дренажний шар з фракційного щебню шириною min 300 мм, обгорнутого геотекстилем, виконується на всю висоту стіни. По трубі вода відводиться в дренажний колодязь чи в лоток перед стіною. Конструкція дренажу є індивідуальною для кожного проєкту. Приклади конструкції продемонстровані на малюнках.
6.2. Проведення дренажної системи виконують відповідно до розділу 5 ВСН В.2.3-218-544 та «Методических рекомендаций по проектированию и технологии сооружения конструкций застенного и бестраншейного трубчатого дренажа» (М.: Союздорнии, 1989. – 26 с).
7. Основні етапи зведення: підпірні стіни з блоків «MaxiBlock»
- Розробка котловану (траншеї);
- Ущільнення основи котловану;
- Прокладання підготовчого слою під основу стіни (бетонна, щебенева);
- Прокладання основи (бетонний фундамент, кам’яна берма та інш.);
- Встановлення першого ряду блоків;
- Проведення дренажної системи та зворотна засипка першого ряду блоків з ущільненням;
- Встановлення наступних рядів блоків із зворотною засипкою до проєктної відмітки та ущільненням.
8. Основні етапи зведення: армоґрунтові підпірні стіни з блоків «MaxiBlock»
- Розробка котловану (траншеї);
- Ущільнення основи котловану;
- Прокладання підготовчого слою під основу стіни (бетонна, щебенева);
- Прокладання основи (бетонний фундамент, кам’яна берма та інш.);
- Встановлення першого ряду блоків;
- Проведення дренажної системи та зворотна засипка першого ряду блоків з ущільненням;
- Укладка першого армуючого шару з геоґратки;
- Встановлення наступних рядів блоків із зворотною засипкою, ущільненням та укладкою геоґратки аналогічно першому ряду до проєктної відмітки.
Сподіваємося, що ця інформація про підпірні стіни була Вам корисною! Читайте також статті про інші підпірні стіни нашого виробництва: «Що таке система SmallBlock?» та «Що таке система FreeBlock?».